19 липня 2025

Українська музика 21 століття: Відродження, самоствердження та ера штучного інтелекту

 Українська музика 21 століття: Відродження, самоствердження та ера штучного інтелекту 

Українська музична сцена 21-го століття – це драматична і надихаюча історія боротьби за власну ідентичність, поступового витіснення іноземного культурного продукту та сміливих експериментів з новітніми технологіями. Пройшовши шлях від тотального засилля російської поп-музики до законодавчих квот та, врешті, до природного домінування українського контенту, сьогодні музична індустрія країни входить у нову, революційну фазу, позначену появою пісень, створених штучним інтелектом.

Засилля російської музики та перші паростки спротиву (2000-ті – 2010-ті)

На зорі 21-го століття український музичний ринок та радіоефір перебували під потужним впливом російського шоу-бізнесу. Російськомовні пісні займали левову частку ротацій на провідних радіостанціях та телеканалах, формуючи музичні смаки мільйонів українців. Ця ситуація була наслідком як тривалої політики русифікації попередніх епох, так і потужної, добре фінансованої індустрії північного сусіда.

Помаранчева Революція 2004 року стала першим потужним поштовхом до змін у суспільній свідомості, що не могло не позначитися і на культурі. Хоча кардинального перелому в музичному просторі не сталося, саме в цей період почалося поступове відвойовування ринку україномовною музикою. З'явилося більше артистів, які принципово творили українською, а їхні пісні знаходили все більший відгук у слухачів.

Приклади виконавців та пісень цього періоду:

  • Океан Ельзи – гурт, який ще з 90-х тримав планку якісної україномовної рок-музики, у цей період випустив знакові альбоми "Суперсиметрія" (2003) та "Gloria" (2005). Пісня "Без бою" (2005) стала справжнім гімном незламності.
  • Скрябін – Андрій Кузьменко, який завжди тонко відчував нерв епохи, у цей час створював як ліричні, так і гостросоціальні композиції.
  • Тартак та Katya Chilly – їхній дует "Понад хмарами" (2003) став яскравим прикладом поєднання етнічних мотивів та сучасної електронної музики.
  • Бумбокс – гурт, що здобув шалену популярність завдяки хітам "Вахтерам" (2007) та "Та4то", продемонстрував, що український хіп-хоп та фанк можуть бути комерційно успішними.

Посилення українізації після Революції Гідності (2014-2022)

Революція Гідності 2014 року та подальша агресія Росії стали точкою неповернення для українського суспільства і, зокрема, для музичного ринку. Запит на український культурний продукт зріс у рази. Важливу роль у цьому процесі відіграло запровадження у 2016 році законодавчих квот на українську мову в радіоефірі, які зобов'язали радіостанції транслювати певний відсоток пісень державною мовою.

Це стимулювало не лише ротацію вже існуючих треків, а й появу цілої плеяди нових артистів та гуртів, які раніше не мали шансів пробитися на велику сцену. Українська музика стала модною, сучасною та різножанровою.

Приклади виконавців та пісень цього періоду:

  • ONUKA – проєкт, що поєднав електронну музику з українськими народними інструментами, став справжнім проривом. Трек "Misto" (2014) та "Vidlik" (2016) продемонстрували світовий рівень української сцени.
  • The HARDKISS – гурт, що поєднує потужний жіночий вокал Юлії Саніної з важкими гітарними рифами, випустив хіти "Make-Up" (2012) та "Helpless" (2016).
  • Джамала – перемога співачки на "Євробаченні-2016" з піснею "1944" привернула увагу всього світу до трагічної історії кримськотатарського народу та до сучасної української музики.
  • alyona alyona – поява реперки з Баришівки стала сенсацією. Її трек "Рибки" (2018) показав, що соціальний реп українською може бути вірусним та популярним.
  • Go_A – гурт, що поєднує електро-фолк з унікальним "білим співом" вокалістки Катерини Павленко, гучно заявив про себе на "Євробаченні-2021" з піснею "SHUM".

2024: Ера генеративної музики та штучного інтелекту

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році українська музика остаточно витіснила російський продукт з мейнстріму. Проте 2024 рік приніс новий, несподіваний тренд – появу та стрімку популяризацію сервісів для генерації пісень за допомогою нейронних мереж, таких як Suno AI [Штучний інтелект демократизує музику]. Українці почали масово експериментувати зі створенням музики, що породило кілька цікавих тенденцій.

Основні тренди в українській ШІ-музиці

1. Пісні на вірші українських поетів: Одним з найпопулярніших напрямків стало "оживлення" класичної та сучасної української поезії. Нейромережі дозволили покласти на музику вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, Василя Стуса та інших. Це не лише дало нове дихання відомим творам, а й популяризувало українську літературу серед молоді.

Приклади:

2. Кавер-версії українських народних пісень: Штучний інтелект активно використовується для створення сучасних аранжувань для народних пісень. Нейромережі генерують музику в різноманітних стилях – від року та металу до джазу та електроніки, зберігаючи при цьому автентичну мелодику.

Приклади:

3. Кавер-версії українських пісень: Ентузіасти експериментують зі створенням ШІ-каверів на відомі хіти українських виконавців. Це дозволяє почути, як улюблені пісні звучали б у виконанні інших артистів або в абсолютно інших жанрах.

Приклади:

4. Оригінальні пісні: Окрім каверів та пісень на вірші, з'являються і композиції, де музика і вокал, а деколи і текст, згенеровані штучним інтелектом за заданими параметрами. Українські музиканти також почали осмислювати цей феномен, як, наприклад, співачка KOLA у своєму кліпі на пісню "ШІ".

Приклади:

Українська музика 21-го століття демонструє неймовірну динаміку та життєстійкість. Пройшовши шлях від культурної колонізації до самоствердження, вона не боїться дивитися у майбутнє, сміливо інтегруючи у свою палітру найсучасніші технології та доводячи, що національна культура може бути водночас глибоко традиційною та ультрасучасною.

Статті про штучний інтелект та українську музику 

 

16 липня 2025

Штучний інтелект демократизує створення музики

Штучний інтелект демократизує музику: як технології відкривають двері у світ творчості для кожного


Стрімкий розвиток штучного інтелекту докорінно змінює музичну індустрію. Те, що раніше вимагало років навчання, дорогого обладнання та доступу до студій звукозапису, сьогодні стає доступним для мільйонів завдяки інноваційним ШІ-сервісам. Це явище, яке вже охрестили "демократизацією музики", дозволяє будь-кому втілити свої творчі ідеї в повноцінні музичні композиції, що призводить до справжнього вибуху нової музики, зокрема і в українському сегменті стрімінгових платформ.

Нова ера музичних інструментів: Suno та Riffusion


В авангарді цієї революції знаходяться такі платформи, як Suno та Riffusion. Ці сервіси, що працюють на основі генеративних моделей штучного інтелекту, дозволяють створювати музику за допомогою простих текстових запитів. Користувачу достатньо описати бажаний жанр, настрій, інструменти чи навіть ввести власний текст пісні, і за лічені хвилини ШІ згенерує унікальну композицію з вокалом та аранжуванням.

Suno, наприклад, здобув шалену популярність завдяки своїй здатності створювати дивовижно цілісні та якісні пісні у найрізноманітніших стилях – від поп-музики та року до складних джазових імпровізацій. Riffusion, у свою чергу, фокусується на генерації інструментальних партій та рифів, що робить його незамінним помічником для музикантів у пошуку натхнення.

Доступна якість та низька ціна – рушії змін


Ключовими факторами, що сприяють масовому поширенню ШІ-музики, є її низька вартість та більш ніж достатня якість для непрофесійного слухача. Базові функції більшості таких сервісів є безкоштовними, а преміум-підписки, що відкривають доступ до розширених можливостей та комерційного використання, коштують значно дешевше, ніж оренда студійного часу чи послуги професійних аранжувальників.

Це усуває фінансовий бар'єр, який стояв на заваді багатьом талановитим людям. Тепер для створення власного треку не потрібні значні інвестиції – достатньо мати комп'ютер або смартфон з доступом до Інтернету. Якість згенерованих композицій постійно зростає, і часто їх важко відрізнити від треків, створених людьми традиційними методами.

Українська ШІ-музика завойовує стрімінги


Ця глобальна тенденція не оминула й Україну. На стрімінгових платформах, таких як Spotify, Apple Music та YouTube Music, щодня з'являється все більше пісень українською мовою, створених за допомогою штучного інтелекту. За даними сервісу моніторингу української музики NUAM, у 2025 році понад 5 тисяч треків, випущених українськими артистами на Spotify, були згенеровані ШІ. Це свідчить про те, що українці активно освоюють нові технології для творчого самовираження.

З'являються цілі альбоми та проєкти, повністю створені штучним інтелектом, які знаходять свою аудиторію. Це не лише експерименти ентузіастів, а й свідома стратегія деяких музикантів-початківців, які використовують ШІ як інструмент для швидкого старту кар'єри та привернення уваги слухачів.

Подальші перспективи: співпраця людини та машини


Подальший розвиток штучного інтелекту в музиці обіцяє ще більш захопливі перспективи. Йдеться не про заміну людини-творця, а про глибоку синергію та співпрацю. ШІ може стати незамінним помічником у подоланні творчої кризи, генеруючи нові ідеї, мелодії та гармонії. Він може взяти на себе рутинні технічні завдання, такі як зведення та мастеринг, дозволяючи музикантам зосередитись на найголовнішому – емоціях та сенсах, які вони вкладають у свою музику.

Експерти прогнозують появу ще більш досконалих інструментів, які дозволять персоналізувати музичний досвід, створюючи унікальні треки в режимі реального часу відповідно до настрою слухача. Також очікується інтеграція ШІ у живі виступи та створення нових форм музичного мистецтва.

Безсумнівно, штучний інтелект вже змінює правила гри в музичній індустрії. Він руйнує старі бар'єри і відкриває безмежні можливості для творчості, роблячи процес створення музики по-справжньому демократичним і доступним для кожного, хто має що сказати світові мовою звуків.

Приклади пісень згенерованих ШІ 

Посилання

Статті про штучний інтелект та українську музику